Українська література XX століття творилася переважно молодими літераторами, які черпали свою творчу наснагу в романтичному піднесенні, викликаному революцією 1917 року. Тому неоромантизм Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Олександра Олеся початку XX ст. модифікується в революційний романтизм, виразниками якого стали В Сосюра, В. Чумак, В. Блакитний, ранній М. Хвильовий,А. Головко, М. Куліш, Ю. Яновський. Цей романтизм являв собою певне світопочування, ідеологічний настрій і тому включав у себе і експресіоналізм О. Довженка, і філософський символізм П. Тичини, і барокову вигадливість М. Бажана. Яскравими талантами спалахнуло письменство в Галичині та в еміграції (О. Теліга, О. Ольжич, Ю. Липа, Є. Маланюк), на яке справляла великий вплив українська радянська література в період свого піднесення в 20-ті роки. Саме в цей час свої визначні художні цінності створили В. Стефаник, В. Винниченко, Б. Лепкий, О. Олесь, М. Вороний, Л. Мартович.
З кінця 50-х років українська література поповнюється обдарованою молоддю, яка стає міцною й потужною основою сьогоднішньої духовної культури України: Ліною Костенко, О. Павличком, І. Драчем, В. Коротичем, Б. Олійником, О. Корнійчуком.
Перші роки 80-90 десятиліття не принесли українській літературі чогось несподіваного, але з другої половини 80-х картина почала дуже інтенсивно змінюватися. З'явилися добірки віршів В. Стуса, В. Симоненка, І. Калинця, до раніш відомих імен прозаїків додалися імена В. Барки, І. Багряного, У. Самчука, Гр. Тютюнника, П. Загребельного, Ю. Мушкетика, Є. Гуцала, Ю. Мушкетика, Р. Іванчука, Г. Тютюнника, В. Яворівського та ще багатьох інших, чиї твори становлять гордість сучасної української літератури.
Комментариев нет:
Отправить комментарий